Чи йдеться про "захист від сторонніх постачальників", "дистанційний продаж" або "перевірку кредитоспроможності" – в повсякденній "німецькій діловій мові" споживачі стикаються з багатьма складними термінами.
Foto:
Damian / stock.adobe.com
ПРО ЦЕЙ СЛОВНИК
Те, що викликає запитання навіть у носіїв мови, є ще більшою загадкою для людей із міграційним походженням. Завдяки "Словнику споживача" Центр захисту прав споживачів хоче надати мігрантам інструмент для повсякденного використання. Цей словник – перекладений українською мовами – пояснює найважливіші терміни німецького законодавства про захист прав споживачів.
Проблеми з договором про надання послуг мобільного зв’язку чи інтернету, з онлайн-покупкою чи з постачальником енергії? Терміни, зібрані тут, є незамінними для укладення договорів, заперечення проти небажаних угод або для запобігання можливому процесу стягнення заборгованості.
З одного боку, словник покликаний полегшити конкретну роботу в консультаційних відділах центрів захисту прав споживачів. З іншого боку, він має допомогти працівникам навчальних закладів та громадських організацій знаходити разом із мігрантами швидкі рішення.
А для людей з міграційним походженням він стане компасом, що завдяки правильному терміну вкаже їм шлях до справедливого договору. Тому що правильне слово в потрібний час може означати гроші.
Off
ПРО ЦЕНТР ЗАХИСТУ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ
У всіх 16 федеральних земелях Німеччини є центри захисту прав споживачів з широким спектром послуг, які надають поради в близько 200 консультаційних відділах. Тут споживачі отримують актуальну, достовірну інформацію та незалежні консультації.
Центр захисту прав споживачів завжди є належною контактною особою, коли йдеться про відносини між споживачем та підприємством. Він надає підтримку у різних сферах: наприклад, щодо договорів купівлі-продажу або договорів з ремісниками чи постачальниками послуг, угод у сфері туризму та відпочинку, цифрового світу, телекомунікацій, фінансів, страхування, будівництва та енергетики, продуктів харчування. Кваліфіковані поради експертів споживачі можуть отримати телефоном, електронною поштою або особисто в консультаційних відділах.
Центри захисту прав споживачів є незалежними неприбутковими організаціями. Метою їх роботи є інформування та консультування споживачів з питань приватного споживання та підтримка їх у відстоюванні своїх інтересів у відносинах з постачальниками. Крім того, центри захисту прав споживачів та Федеральне об’єднання центрів захисту прав споживачів сприяють забезпеченню та розширенню прав споживачів у рамках заходів з реалізації споживчої політики.
Робота центрів захисту прав споживачів підтримується за рахунок державних коштів федеральних земель, муніципалітетів і районів, де знаходяться консультаційні відділи, а також коштом федеральних проектних фондів.
Ця сторінка призначена для людей, які шукають захисту, а також для людей та організацій, які підтримують біженців. Тут Ви знайдете інформацію українською мовою на знайомі Вам теми, такі як страхування, контракти, скарги, мобільні телефони, інтернет, поточні рахунки, шахрайство, спроби продажу через посередників та контрактні пастки.
Arzttermin online buchen mit Doctolib und Jameda: Nicht nutzerfreundlich
Einen Arzttermin online buchen – das wirkt einfach, vor allem, wenn die Praxis telefonisch schwer erreichbar ist. Doch ein aktueller Marktcheck des Verbraucherzentrale Bundesverbands zeigt: Die bekannten Plattformen Doctolib und Jameda sind alles andere als nutzerfreundlich.
Foto:
tonstock / stock.adobe.com (mithilfe von KI generiert)
"Meta AI" bei Facebook, Instagram und WhatsApp – so widersprechen Sie
Meta will nun auch in Europa öffentliche Nutzerinhalte fürs Training der KI "Meta AI" verwenden. Das hat auch etwas mit dem blauen Kreis im Facebook Messenger, bei Instagram und WhatsApp zu tun. Sie können der Nutzung Ihrer Daten widersprechen, den Chatbot mit dem blauen Kreis aber nicht abschalten.
Koalitionsvertrag 2025: Was er für Verbraucher:innen bedeutet
Die nächste Bundesregierung aus Union und SPD hat in ihrem Koalitionsvertrag etliche Maßnahmen angekündigt, die den Alltag von Verbraucher:innen verbessern sollen. Der Verbraucherzentrale Bundesverband (vzbv) hat 100 dieser Vorhaben geprüft – mit gemischtem Fazit, auch wenn die Richtung stimmt.
